Статті про здоров'я Сортувати по: даті рейтингу

Залежність від психоактивних речовин (наркотиків) - це хронічне захворювання, що проявляється в непереборному бажанні вживати наркотичні речовини, незважаючи на негативні соціально-медичні наслідки.

Відповідно до сучасних досліджень, залежність від ПАР є захворюванням центральної нервової системи: біохімія в активних центрах (рецепторах) мозку змінюється так, що потреба в наркотичних речовинах стає біологічно зумовленою і дуже сильною.

Уперше більшість людей вживає наркотики добровільно, із різних причин, але повторне вживання може призвести до змін у мозку, у результаті чого людина може бути не здатною опиратися інтенсивному потягу до ПАР.

Фармакотерапія безсоння часто полягає в призначенні бензодіазепінів, до яких може розвинутися толерантність, або інших седативних препаратів, спричиняючи тахіфілаксію (швидке зниження чутливості організму до діючої речовини), що негативно позначається на її терапевтичній ефективності.

До вашої уваги представлено огляд статті M. J. Kaplan «Treating chronic insomnia: an alternating medication strategy» видання Current Psychiatry (2023 October; 22 (10): 25-31), яка присвячена пошуку підходів до розв'язання згаданої проблеми.

Медицина, як і інші науки, що стрімко й динамічно розвиваються, знаходиться в стані постійного оновлення накопичених тисячоліттями знань, зміни колись усталених стандартів, повалення непорушних раніше догм та авторитетних тверджень. На жаль, окремі колеги геть-чисто забувають постулат про катастрофічний дефіцит знань, які регулярно не поповнюються. Бо недарма аксіомою є вислів: «Non progredi est regredi» («Не йти вперед означає йти назад», лат.). Сучасний лікар повинен добре орієнтуватися в неосяжному інформаційному океані.

Питання своєчасного коректного скринінгу та фармакотерапії ревматологічних хвороб незмінно турбують клініцистів усього світу, що обумовлено значною медико-соціальною значимістю захворювань як ревматичного, так і неревматичного генезу.

Відповіді на них значною мірою залежать від досягнень фундаментальних наук у галузях імунології, молекулярної біології та генетики.

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) становлять 40% від усіх причин смерті населення більшості розвинених європейських країн. Водночас стресові ситуації як фактор ризику (ФР) ССЗ є постійними супутниками людського життя. За силою свого впливу вони поділяються на екстраординарні події (війни, стихійні лиха) та рутинні щоденні неприємності.

Сьогодні стрес-реакцію розглядають як адаптивний механізм, спрямований на підтримку стабільності фізичного та психічного функціонування організму у відповідь на дію стресора. Проте стрес не завжди виявляється адаптивною реакцією. Надмірний стрес (дистрес) належить до патологічних станів .