Статті про здоров'я Сортувати по: даті рейтингу

Як і коли застосовуються антисептики, їх основні види: інформація, що є надзвичайно актуальною в умовах війни.

Під терміном "антисептики" об'єднується ряд сполук, головною властивістю яких є їх протимікробна активність. Ці речовини застосовують на різноманітних поверхнях тіла людини, таких як шкіра, слизові оболонки та ранові поверхні, що є суттєвою відмінністю від спорідненої з ними групи - дезінфектантів, використання яких дозволене виключно на поверхнях неживих об'єктів.

Відповідно до Класифікаційної системи ATC (Anatomіcal Therapeutіc Chemіcal (АТС) classіfіcatіon system), прийнятої ВООЗ як міжнародний стандарт, і антисептичні, і дезінфікуючі засоби розглядаються як окрема категорія D - дерматологічні засоби.

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) становлять 40% від усіх причин смерті населення більшості розвинених європейських країн. Водночас стресові ситуації як фактор ризику (ФР) ССЗ є постійними супутниками людського життя. За силою свого впливу вони поділяються на екстраординарні події (війни, стихійні лиха) та рутинні щоденні неприємності.

Сьогодні стрес-реакцію розглядають як адаптивний механізм, спрямований на підтримку стабільності фізичного та психічного функціонування організму у відповідь на дію стресора. Проте стрес не завжди виявляється адаптивною реакцією. Надмірний стрес (дистрес) належить до патологічних станів .

Питання своєчасного коректного скринінгу та фармакотерапії ревматологічних хвороб незмінно турбують клініцистів усього світу, що обумовлено значною медико-соціальною значимістю захворювань як ревматичного, так і неревматичного генезу.

Відповіді на них значною мірою залежать від досягнень фундаментальних наук у галузях імунології, молекулярної біології та генетики.

Медицина, як і інші науки, що стрімко й динамічно розвиваються, знаходиться в стані постійного оновлення накопичених тисячоліттями знань, зміни колись усталених стандартів, повалення непорушних раніше догм та авторитетних тверджень. На жаль, окремі колеги геть-чисто забувають постулат про катастрофічний дефіцит знань, які регулярно не поповнюються. Бо недарма аксіомою є вислів: «Non progredi est regredi» («Не йти вперед означає йти назад», лат.). Сучасний лікар повинен добре орієнтуватися в неосяжному інформаційному океані.

Фармакотерапія безсоння часто полягає в призначенні бензодіазепінів, до яких може розвинутися толерантність, або інших седативних препаратів, спричиняючи тахіфілаксію (швидке зниження чутливості організму до діючої речовини), що негативно позначається на її терапевтичній ефективності.

До вашої уваги представлено огляд статті M. J. Kaplan «Treating chronic insomnia: an alternating medication strategy» видання Current Psychiatry (2023 October; 22 (10): 25-31), яка присвячена пошуку підходів до розв'язання згаданої проблеми.