МРТ - сучасна діагностика, успішне лікування

МРТ - сучасна діагностика, успішне лікування

Запорука успішного лікування - рання діагности­ка будь-якого захворювання. Про це в один го­лос твердять усі фахівці. Найпопулярніший спосіб безболісно зазирнути всередину організму - МРТ. Чим же відрізняються сучасні апарати, і що ново­го обіцяють пацієнтам розробники інноваційних МРТ-технологій?

ЕКСКУРС В ІСТОРІЮ МРТ

Назвати «батьків» МРТ - справа складна. Цей винахід діагностики можна сміливо вписати у список творінь зі спірними авторами. В більшості на­укових видань «батьками» МРТ називають Ф. Блоха зі Стенфордського університету і Е. Парселла із Гарвардського, які незалежно один від одно­го відкрили явище ядерного магнітного резонансу. Обидва отримали Нобелівські премії в 1952 році за «розвиток нових методів для точних ядерних магнітних вимірів і пов'язані з цим відкриття».

Але офі­ційним роком винаходу МРТ прийнято вважати 1973. Саме тоді професор хімії та радіоло­гії з Нью-Йоркського універ­ситету С. Брук опублікував у журналі Nature статтю «Ство­рення зображення за допо­могою індукованої локальної взаємодії; приклади на основі магнітного резонансу». Пра­цю було присвячено триви­мірним зображенням об'єктів, отриманим за спектрами про­тонного магнітного резонан­су води. Але до 1986 року, до чорнобильської аварії, метод носив назву ЯМР-томографія. Потім частину терміну «ядер­ний» ліквідували.

Найперші томографи для дослідження тіла лю­дини з'явилися у клініках в 1980-1981 роках, а сьогодні томографія стала окремим напрямком медицини. На да­ний момент створено 4 класи томографів, кожен із яких має свої характеристики, перева­ги і недоліки.

«МАЛЕНЬКА, АЛЕ ПО ТРИ… ВЕЛИКА, АЛЕ ПО П'ЯТЬ!»

Низькопольні МРТ (0,3-0,5 Тл) -

постійні магніти, економічні та прості в експлу­атації, не вимагають заправки гелієм і витрат на споживану електроенергію. Основна їх перевага - низька вартість дослідження. Це апарати, як правило, відкритого типу. Іс­тотні недоліки - низька якість розширення знімків і, як на­слідок, невисока інформатив­на цінність одержуваних ма­теріалів, а також відсутність універсальності досліджень. На низькопольній апаратурі неможливе Whole body ска­нування. МРТ до 0,35 Тл за одне сканування може покри­ти анатомічну зону до 100 см максимум (наприклад, уся ЦНС), після чого буде потріб­не переукладання пацієнта й окреме сканування зони, яка залишилася. Крім того, низь­копольні магніти погані «по­радники» у сфері кардіології, на них неможлива побудова дифузійного тензора і трак­тографії провідних шляхів головного мозку, неможлива спектроскопія, динамічна МР- ангіографія, функціональні дослідження головного мозку (дослідження зон кортикаль­ної активності, BOLD експе­рименти) і дуже слабкий рі­вень мамографії. Однак МРТ зі слабким магнітним полем також має право на життя. На­приклад, у випадку великої маси тіла пацієнта, наявності штучного кришталика, виро­бленого не з сучасних матері­алів, або страху замкненого простору. Грижа міжхребце­вих дисків або солідних розмі­рів пухлина головного мозку також можуть бути діагнос­товані і на «слабкому» облад­нанні.

Високопольні МРТ (1,0-1,5 Тл) -

надпровідні маг­ніти, які використовують кріогенну гелієву систему охолодження. Такі апарати є на сьогодні «золотим стан­дартом» МРТ-діагностики у світі. За потреби деталізації дрібних морфологічних змін (обстеження черевної по­рожнини, головного мозку, зв'язкового апарату суглобів) рекомендується обстеження на високопольних апаратах. Переваги - висока інформа­тивна цінність одержуваних під час дослідження матеріа­лів і можливість дослідження практично будь-яких органів і суглобів. На 1,5 Тл магнітах з Tim технологією можливе сканування всього тіла за один прохід від голови до п'ят (до 205 см). Однак вартість до­сліджень вища, ніж на низь­копольних МРТ.

Надвисокопольні МРТ (3,0 Тл) -

апарати, які вико­ристовуються, як правило, в науково-дослідній роботі. Вони мають надзвичайно ви­соку інформативну цінність одержуваних під час дослі­джень матеріалів за дуже ви­сокої ціни дослідження.

Ультрависокопольні МРТ (7 Тл) -

такі магніти є в оди­ничних кількостях у деяких країнах, а з діагностичною ме­тою використовується лише один апарат у Німеччині. Системи з такою високою на­пруженістю магнітного поля відповідають 140 000-кратно­му магнітному полю Землі. Використання ультрависокого поля семи-теслового скане­ра - перший крок у порівнян­ні мікроструктури і функцій людського мозку. Апарат дає змогу нейрофізіологам і не­йрофізикам досліджувати со­матосенсорну кору мозку. Його планують використати як інноваційний метод діа­гностики епілепсії.

Крім того, за допомогою томографа 7 Тл дослідникам вдасться озна­йомитися з найдрібнішими структурами людського тіла, зокрема з окремими кліти­нами та процесами обміну речовин.

Наприклад, за допо­могою МРТ із силою поля 7 Тесла можна однозначно вста­новити стан хряща. Однак, у діагностиці патологій серця з використанням цього апарата виникають проблеми. Його велика потужність призво­дить до спотворень ЕКГ. Для запобігання цьому було розро­блено спосіб акустичного сер­цевого запуску, який дає змогу за високої потужності прово­дити регулювання між руха­ми серця і МРТ. Кілька висо­кочастотних котушок змогли усунути обмежену глибину проникнення випромінюван­ня магнітного резонансу. Це дозволило досягти рівномір­ного освітлення серця.

УКРАЇНСЬКЕ «НАДБАННЯ»

Перший апарат з напру­женістю магнітного поля 0,5 Тесла марки PHILIPS з'явився до 1991 року ще за часів СРСР. Його встановили в Херсон­ській області та вивели з експлуатації 4 роки тому. На сьогодні в Києві функціонує 34 МРТ-апарати, в Украї­ні - близько 70. Багато це чи мало? Норми за останні 10 років змінилися. Якщо в 2000 році планувалося, що одного томографа вистачить на 300 000 осіб, зараз вважається, що один апарат має обслуговува­ти не більш як 50 000 осіб. У Німеччині, наприклад, один МР-томограф з напруженіс­тю магнітного поля 1,5 Тесла встановлюється з розрахунку на 15 000 населення. А в Ко­реї кількість МРТ-сканерів на 1 мільйон осіб становить 20 апаратів, що є третім за рахунком показником після Японії (40,9) і США (25,9).

Скільки ж апаратів в Укра­їні відповідає потрібним (єв­ропейським) вимогам? «Пи­тання не таке просте, - каже Олексій Івахненко, лікар-не­вролог вищої категорії, голо­влікар лікувально-діагностич­ного центру міжнародного інституту біологічних систем. - Адже важливо не тільки «за­лізо» - технічні складові то­мографа, а й те програмне за­безпечення, яке потрібне для виконання діагностики, та підготовка персоналу, вміння зробити висновок згідно з єв­ропейським протоколом. Це необхідні умови для того, щоб, скажімо, нейрохірург у Німеч­чині не потребував дублюван­ня цього дослідження у себе, а прийняв те, що пацієнтові було виконано тут, в Україні. На жаль, загальна кількість таких центрів в Україні не ве­лика… Можна порахувати на пальцях однієї руки».

Якщо говорити про апара­ти останнього покоління, то в Україні на сьогодні функціонує встановлений у жовтні 2011 року в Києві трьохтесловий МРТ. Ця унікальна високополь­на система, що відноситься до елітного сегмента діагнос­тичного ринку, створена на основі передової інноваційної технології в галузі медичної візуалізації та оптимальна для використання в усіх областях клінічної та практичної меди­цини. Трьохтеслові МРТ мають ряд переваг під час досліджень головного мозку, виконання спектроскопії, трактографії, МР-ангіографії церебральних судин і багатьох інших видах спеціальних досліджень. Мож­ливо, із придбанням цього апарата в нашій країні започат­ковано еру своєчасної, якісної діагностики.

ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ

Основою прогресу МРТ- діагностики є розвиток цифрових технологій, що забезпечують можливість математичної обробки зо­бражень (наприклад, ство­рення багатоплощинних і тривимірних реконструкцій), комп'ютерного моделювання хірургічних втручань, отри­мання функціональної інфор­мації (наприклад, картуван­ня кори головного мозку). В останні десять років у краї­нах Західної Європи та США спостерігається повсюдний відхід від традиційних ана­логових технологій радіоло­гії (статичне зображення на плівці) з їх планомірною за­міною на цифрові носії інфор­мації. Разом із тим уже в ба­гатьох російських медичних центрах зберігання діагнос­тичних зображень здійсню­ється в цифрових архівах на основі магнітних стрічок або жорстких дисків, а результати всього обстеження переда­ються пацієнтові на лазерно­му компакт-диску. Розвиток цифрової радіології є основою створення телерадіологічних мереж (у тому числі інтегро­ваних у лікарняну систему електронної історії хвороби) для проведення віддалених консультацій. Основне техно­логічне вдосконалення сучас­ної МРТ полягає в постійному збільшенні швидкості томо­графії, подальшої спеціалі­зації обстежень та розвитку програм комп'ютерної оброб­ки зображень.

Актуальним напрямком розвитку МР-томографів та­кож є створення недорогих і вузькоспеціалізованих апара­тів, які можна використовува­ти для обстеження певних ана­томічних зон. Такі томографи знаходять своє застосування, наприклад, в ортопедії, і ма­ють ряд переваг: високе спів­відношення сигналу/шуму і просторовий дозвіл, невеликі розміри (маса близько 600 кг), невисока вартість, низькі екс­плуатаційні витрати.

Також перспективним напрямком розвитку МР- томографії є створення то­мографів, що дають змогу проводити динамічні дослі­дження, за яких МР-зрізи об­стежуваної ділянки отриму­ють в умовах різного ступеня згинання-розгинання в су­глобах пацієнта. Такі дослі­дження з функціональними пробами безумовно актуаль­ні для клінік і відділень, які займаються захворювання­ми опорно-рухового апарату.

Авторка: Тетяна ПРИХОДЬКО Джерело: https://www.vz.kiev.ua/